У рамках щорічної Конференції “Ресурсо-та енергоощадні технології виробництва і пакування харчової продукції

– основні засади її конкурентоздатності” ми розпочали ряд цікавих заходів.
Перший із них – лекція та семінар, присвячений процесу, технології та обладнанню для виробництва традиційних напоїв Киргизстану. Провів лекцію фахівець у галузі біотехнології та харчових технологій, доцент Киргизько-Турецького університету “Манас” (місто Бішкек, Киргизстан) Руслан Аділ Акай Тегін.
На лекцію, крім науковців нашої кафедри та студентів інженерно-технічного інституту, також завітали провідні вчені кафедри технології молока і молочних продуктів, факультету готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, студенти, що навчаються за освітніми програмами «Готельно-ресторанна справа» і «Технології зберігання, консервування та переробки молока», а також викладачі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
На початку шановний лектор представив свою країну – Киргизстан та свій Університет. Одразу виявилося, як мало ми знаємо один про одного: наприклад, ми уявляємо Киргизстан південною теплою країною з вічним літом, але нині там мороз і пів метра снігу. Киргизько-Турецького університет “Манас” – молодий університет, але з потужною дослідницькою базою, а споріднені нам спеціальності діють на інженерному факультеті, і, зокрема, кафедрі харчової інженерії.
Значна увага була присвячена традиційним молочним та іншим напоям як Киргизстану (лектор постійно звертав увагу, що це напої кочівників), так і інших країн Центральної Азії. Ми дізналися про такі напої:
Жарма – напій із борошна крупного помелу пшениці, ячменя і кукурудзи;
Максим – виброджена жарма;
Бозо – слабоалкогольний солодкий ферментований напій на основі пшениці, кукурудзи і проса;
Чалап – кисломолочний напій;
Киргизський чай з молоком, цукром і сіллю;
Куурма – дуже цікаве поєднання чаю і супу (чай, засмажене борошно, молоко, вершки, перець, сіль).
Більш детально зроблено зупинку на кумисі, або, як назвав цей напій лектор “Біле шампанське” – традиційний киргизький напій з кобилячого молока, виготовлений у прокопчених бурдюках із кобилячої або коров’ячої шкіри. Звісно, нині продукт готується більш сучасними методами, але лектор навів ряд причин, чому його складно виготовити у промислових масштабах, а смак такого продукту значно відрізняється від традиційного.
Друга частина лекції була присвячена властивостям кумису, технології та устаткування для його виробництва, зокрема, у закладах громадського харчування. Учасники лекції дізналися багато корисної інформації про функціональні та антимікробні властивості кумису.
І, нарешті, зустріч продовжилася у вигляді семінару, у якому активну участь брали і викладачі, і студенти. Жвава дискусія щодо технології виготовлення кумису та інших напоїв виникла між лектором та завідувачем кафедри молока і молочних продуктів професором Галиною Поліщук. До дискусії приєдналися доцент Анастасія Пухляк та студенти факультету готельно-ресторанної справи.
Професор нашої кафедри Володимир Теличкун під час дискусії згадав, що багато наших випускників свого часу були направлені на роботу на підприємства харчової промисловості Киргизстану, а лектор – доцент Руслан Аділ Акай Тегін наголосив, що і нині багато українців, і, зокрема, випускники нашого Університету, працюють та очолюють киргизькі харчової підприємства.
Наприкінці семінар перетворився на теплу дружню розмову, і, як часто буває у таких випадках, ніхто не мав бажання закінчувати зустріч та вимикати ZOOM. Всі зійшлися на думці, що уявну стіну, що розділяє вчених наших країн, потрібно руйнувати та шукати спільні точки дотику.
Отже, ми вдячні нашому колезі, доценту Киргизько-Турецького університету «Манас» Руслану Аділ Акай Тегіну за цікаву, змістовну і корисну лекцію і семінар. Також, ми вдячні студентам, які проявили інтерес до інформації про традиційні молочні продукти. І, дякуємо шановним вченим нашого та інших університетів, які своєю присутністю та активністю зробили семінар цікавим і незабутнім.