Інтенсивно працюючи літом над пошуком талановитої молоді, виснажений, але задоволений результатами колектив Кафедри не помітив, як розпочався новий навчальний рік.
Протягом року, і зокрема, останні декілька місяців, ми здійснили візити до багатьох коледжів і шкіл України
, спілкувалися із абітурієнтами та батьками, пояснюючи молоді про потребу промисловості у фахівцях з інжинірингу і про перспективи інженерної освіти.

Результат не забарився
. Нашими студентами стали 40 кращих випускників провідних коледжів України, зокрема, Бердичівського коледжу промисловості, економіки і права, Лохвицького механіко-технологічного коледжу, Кам’янець-Подільського коледжу харчової промисловості, Смілянського коледжу харчових технологій, Київського коледжу зв’язку та інших провідних навчальних закладів.

Широкою є географія випускників шкіл, які прислухалися до порад наших фахівців, і вступили до Університету на спеціальності нашої кафедри. Це талановита молодь із Гончарівська (Чернігівщина), Заслучного (Хмельниччина), Шрамківки, Умані та Золотоноші (Черкащина), Генічеська (Херсонська область), Згурівки, Борисполя, Сквири та Переяслав-Хмельницького (Київщина), Бердянська (Запорізька область) і Мукачева (Закарпаття)




Щира пошана і подяка вчителям та керівництву шкіл, ліцеїв, гімназій, училищ, які передали до нас естафету та чудову молодь. Нехай ваші випускники будуть вашою гордістю! Ми цьому лише сприятимемо.

Отже, копітка праця принесла очікувані плоди: ми зустріли у нашому Університеті нові обличчя – неповторну, талановиту і творчу молодь. Тепер спільним зусиллями ми мусимо підготувати нове покоління кваліфікованих фахівців для харчової, фармацевтичної та суміжних галузей промисловості, майбутніх керівників галузі, видатних громадських діячів, вчителів і вчених, які гідно представлятимуть світу Україну, наш Університет, свої школи та коледжі.
Поезія Василя Симоненка цілком розкриває наші очікування
:

Гей, нові Колумби й Магеллани,
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибій.
Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподіваная молоді?
Кораблі! Шикуйтесь до походу!
Мрійництво! Жаго моя! Живи!
В океані рідного народу
Відкривай духовні острови!
Геть із мулу якорі іржаві —
Нидіє на якорі душа!..
Б’ються груди об вітри тужаві,
Каравела в мандри вируша.
Жоден вітер сонця не остудить,
Півень землю всю не розгребе!
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе.
Мріяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужість на вогні!..
А якщо відкрию вже відкрите,
Друзі! Ви підкажете мені…